Одним із стратегічно важливих напрямків для реінтеграції тимчасово окупованої території (ТОТ) АР Крим є політична позиція в питаннях водопостачання кримського півострова.
За даними Державного агентства водних ресурсів України, в 2014 році на Кримський півострів Північнокримським каналом щорічно подавалося понад 1 млрд м3 дніпровської води, що становило до 75-85% від загального водоспоживання в Автономній Республіці Крим.
Зараз місцеві водні ресурси Криму складають в середньому 910 млн м3 на рік, зменшуючись в особливо посушливі і маловодні роки до 430 млн м3. Прогнозовані запаси підземних вод оцінені в 445 500 000 м3/рік.
Статистика свідчить, що одна людина споживає в середньому 52-54 м3 води на рік. Таким чином, навіть з урахуванням зростання фактичної чисельності населення півострова в результаті цілеспрямованої демографічної політики щодо переміщення громадян РФ на тимчасово окуповану територію Криму і м. Севастополь, місцеві водні ресурси цілком здатні задовольнити господарсько-побутові потреби самих кримчан. Причому, згідно з нормами міжнародного права, відповідальність за забезпечення умов життя цивільного населення на окупованій території покладається на державу-окупанта.
Це означає, що прагнення Росії змусити нашу країну відновити водопостачання Північнокримського каналу в окупований півострів має на меті перш за все забезпечення зростаючих потреб збільшених в рази військових формувань на півострові.
Для цього уряд РФ розробляє плани щодо забезпечення водопостачання півострова в рамках затвердженої цільової програми розвитку Криму. Зокрема, затверджено "Комплексний план щодо забезпечення надійного водопостачання Республіки Крим і м. Севастополь", яким, серед іншого, передбачається будівництво опріснювальних установок. Проте, такий проєкт є проблемним у зв'язку з його високою вартістю - приблизно 48 млрд рублів і відсутністю інфраструктури для централізованої подачі води.
Також в 2020 - 2024 роках окупаційною владою Росії передбачений пошук нових джерел і водойм, будівництво водозаборів, використання Кадиковського кар'єра, перекидання частини річок і вже "традиційно" будівництво комплексу очисних споруд "Південні" - з урахуванням переробки стоків для повторного використання в технічних цілях. Крім цього заплановано будівництво великого дистилятора. На реалізацію всієї програми поки передбачено близько 8500000000 рублів.
Разом з тим, за три роки кримська окупаційна влада спільно з Мінбудом і Мінекономрозвитку Росії зобов'язана вирішити проблему втрат в мережах водопостачання (вартість робіт - 3600000000 рублів). У м.Севастополь повинна бути досліджена ситуація з підземними водами і водозабором. Заходи з перекидання води з Кадиковського кар'єра буде здійснюватися Міноборони РФ (вартість робіт - 350 млн рублів).
У цій же опціональній категорії знаходиться будівництво системи опріснювачів морської води по 8200000000 рублів. Опріснювачі працюватимуть на ТОТ АРК і окремо в м. Севастополь.
Крім того, на тимчасово окупованому українському півострові російське акціонерне товариство "Росгеологія" займається розвідкою запасів підземних водних ресурсів з метою розробки свердловин для видобутку прісної води, відповідно порушуючи закони України в сфері використання надр.
Зазначені дії російської сторони сприяють порушенню природного балансу ТОТ АР Крим і створюють небезпечні передумови екологічної катастрофи.
Поряд з цим, очевидно також і те, що питання відновлення Україною водопостачання в Крим і надалі буде інспіруватися як на рівні вищого військово-політичного керівництва РФ і кримської окупаційної адміністрації, так і на рівні російських спецслужб і їхніх агентів впливу в Україні і за кордоном, не виключено - з посиленням тиску на Україну у військовому, політичному, гуманітарному аспектах.
До того ж треба розуміти, що відновлення в будь-яких масштабах водопостачання на ТОТ АР Крим потребуватиме практичних механізмів імплементації в юридичній площині, зокрема, укладення відповідних угод. А будь-які угоди, укладені безпосередньо з підконтрольними РФ т.зв. "Органами влади Республіки Крим" або опосередковано - з приватними компаніями, які працюють в рамках російського окупаційного законодавства, незалежно від місця їхньої реєстрації, в майбутньому будуть використовуватися для спроби легітимізації російської влади в тимчасово окупованому Криму.