6 травня в Україні відзначають День святого Юрія. Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Він загинув у Нікомедії (Мала Азія) у 303 р. Цей день у великій пошані, адже Святий Юрій (Георгій) - римський воїн, який мужньо прийняв смерть, відмовившись зректися своєї віри в Ісуса Христа.
На Русі святий відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. У середньовічній легенді він постає як еталон лицаря, переможець дракона, у європейському живописі зобразили його у вигляді воїна-вершника, що вбиває змія списом.
Вважається, що на Юрія «весна сходить на землю», а сам святий цього дня «відмикає землю».
В день святого Юрія відбуваються традиційні обходи полів: громада у повному складі іде в поле і там священик відправляє молебень, а люди проказують спільні молитви за врожай.
Дівчата плетуть вінки, святять їх у церкві, а потім, ідучи в поле, кладуть їх на хоругви, щоб жито родило. Іноді також вдягають на голову, аби вона не боліла. На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ.
Колись наші предки в цей день до схід сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися - "на красу", старші люди мочили голову - "щоб не боліла", господині кропили цією росою домашню птицю - "щоб плодилися курчата".
Проте основний захід цього дня - це перший в році вигін худоби на пасовисько. Женуть худобу цього дня свяченою вербою - галузкою, що її святили на Вербну неділю.
В різних місцевостях України цей обряд відрізняється:
на Харківщині перед худобою господар розстеляє червоний пояс і переганяє через нього худобу;
на Київщині замість пояса на дорозі стелять глечики з протягнутим через вушка ланцюгом і замикають його колодкою - "аби худобу не зачепив ні хижий звір, ні злодій";
на Слобожанщині, виганяючи корів, виголошують замовляння проти вовків; на півночі України господар стелить кожуха вовною догори, кладе кілька крашанок з Великодня і через усе переганяє худобу;
на Прикарпатті господиня годує коровам залишки свяченої паски - "на щастя", а господар оздоблює ворота, через які ітиме худоба, зеленим гіллям квітучого терену;
на Гуцульщині газди розкладають ватри і поміж ними, як крізь ворота, проганяють худобу на пашу.
За народнім віруванням, у день святого Юрія звірята з одного гнізда сходяться докупи і розмовляють між собою, а потім знову розбігаються світами. Існує повір'я, що "не годиться в цей день відбирати у звіра те, що він схопив, бо то йому святий Юрій призначив", кажуть, що "вовк - то Юрковий собака".
В народі вірять, що в день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівчина питає, чи довго їй залишатися в батьковій господі. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватиме, то треба рахувати, скільки разів, - стільки років ще чекати їй заміжжя.
Читайте також: Триває Великодній тиждень: що потрібно і чого не можна робити в ці дні?