До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Полтавська обласна бібліотека презентувала відеопроєкт

Співробітники Полтавської універсальної обласної наукової бібліотеки ім. Котляревського провели онлайн-презентацію відеопроєкту «Лесине слово й сьогодні лунає: відеочитання». Учні шкіл, мовознавці, освітяни, відомі полтавці прочитали свої улюблені вірші Лесі Українки.

Завдяки тому, що презентація відбувалася на онлайн-платформі Bigbluebutton до заходу змогло долучитися широке коло учасників. Про мотивації своєї участі у відеопроєкті розповіли Жучков Дмитро – учень 7-го класу Полтавської загальноосвітньої школи № 37., Оксана Кравченко – письменниця, член Національної спілки журналістів України, Марина Зінюха – начальник відділу зв'язків з громадськістю УПП в Полтавській області.

Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області також розповів про заборонену комуністичним режимом «Бояриню» - єдину історичну п’єсу Лесі Українки про російсько-українські стосунки: «Вперше театральну постановку «Боярині» у 1919 році зробив театр Миколи Садовського у Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру відвідали більшість членів Директорії УНР на чолі із Симоном Петлюрою. У «Боярині» авторка розділяє культуру російсько-московську і нашу європейсько-українську. Протиставляє два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій. Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба — це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм — це Московія».

Також представник Інституту нацпам’яті говорив про важливість у час нинішньої російсько-української війни за незалежність постаті Лесі Українки як провісника незалежності та її патріотичних поезій, окремо зосередившись на поезії «І ти колись боролась, мов Ізраїль»: «Прекрасний, філософський, патріотичний вірш Лесі Українки. До речі, написаний у 1904 році на Полтавщині, в урочищі «Зелений гай» біля Гадяча. Вірш, який через цензуру, що панувала в СССР за часів комуністичного режиму не друкувався в Україні. На відміну від діаспорних видань. Зрозуміло чому: використавши біблійні мотиви, геніальна Леся через образ «духу часу» осмислила історію України, причини втрат державності. Високо піднята правиця Богдана Хмельницького розігнала ворогів і об’єднала українців, а дух сказав: «Ти переміг. Богдане! Тепер твоя земля Обітована!». Однак далі відбулася Переяславська рада. З листування поетеси відомо, що до угоди Гетьманщини з Московщиною Леся Українка ставилась критично. Трагічними тлумачить поетеса наслідки угоди: «Знову тьма, і жах. і розбрат. І знов настав єгипетський полон - та не в чужій землі, а в нашій власній».

Головна бібліотекарка відділу краєзнавства Ганна Дідусенко зробила повідомлення про перебування Лесі Українки в Полтаві у 1903 році. А Олег Пустовгар звернув увагу учасників заходу на важливий факт: у 1903 році в Полтаві на відкритті пам'ятника Котляревському, де зібралися видатні письменники та громадські діячі, мама Лесі Українки, Олена Пчілка проігнорувала заборону виступати українською і звернулася до присутніх рідною мовою.

Змістовною і цікавою була розповідь Євгенії Олексіївни Євтушок, заступника директора з наукової роботи Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, міста Луцька. Пані Євгенія розповіла про те, які заходи з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки вже відбулися і відбуватимуться 25 лютого на батьківщині поетеси і які з них ініційовані та реалізовані саме Волинською ДОУНБ імені Олени Пчілки. Ольга Красюк, директорка «Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки розповіла про урочистості, які відбуватимуться з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки в Гадячі, і про те, що робить бібліотека для вшанування пам’яті великої поетеси, чиє ім’я вона носить.

«Звичайно, відеочитання «Лесине слово й сьогодні лунає», презентація яких стала приводом для онлайн-зустрічі, є лише малесенькою краплею у величезному потоці всенародної шани видатній Українці. Але нам дуже приємно, що вони сприяли цікавому і змістовному спілкуванню між земляками видатної поетеси, які проживають на Волині і Полтавщині», - говориться на офіційному сайті бібліотеки.

За матеріалами сайту Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Котляревського Світлини: Полтавська обласна універсальна наукова бібліотеки ім. Котляревського