Моржування - це не лише спосіб "полоскотати нерви", а й шлях до довголіття.
Так вважає полтавець Віталій, який вже близько десяти років займається моржуванням. Кореспондент 0532.ua поспілкувався із чоловіком і дізнався, чим чоловіка привабило зимове купання.
Як усе почалося
"Я був дуже хворобливою дитиною. Щозими нежить, ангіна чи бронхіт. Кілька разів - три чи чотири - навіть починалося запалення легенів. Мама моя усе дитинство наді мною "трусилася", оберігала від найменшої можливості захворіти", - розповідає Віталій. Каже, що у дитинстві його зрідка відпускали погратися у сніжки взимку чи купатися у річці літом - батьки боялися, що хлопець знову захворіє.
"У 17 років я вступив в університет у Полтаві (сам з району), і переїхав у місто. З тієї пори моє життя змінилося, і не скажу, що у кращу сторону. Разом із хлопцями в гуртожитку ми захопилися комп'ютерними іграми. Ходили у комп'ютерні клуби, могли просидіти там кілька годин підряд. Я швидко набрав вагу, почав палити і остаточно "добив" свій імунітет", - розповідає Віталій. За словами чоловіка, у нього з'явилася задишка, і при найменшому морозі виникала застуда.
"Одного разу одногрупник запросив мене порибалити зимою на льоду, якраз під час канікул. Ми були з сусідніх сіл, тож я погодився. І, думаю, це доволі передбачувано - я провалився під кригу. Пам'ятаю тільки обпікаючий холод. Далі - усе як в тумані. Товариш допоміг вибратися з води, привіз додому. Після того кілька тижнів пролежав з пневмонією", - розповідає чоловік. Каже, що той випадок змінив його погляди, і Віталій вирішив загартовуватися.
Чому саме моржування
"Моржування для мене було можливістю перебороти себе і стати сильнішим. Бо я ще пару років боявся підходити зимою до води після того, як провалився. Я вирішив для себе, що досить такого шкідливого способу життя, який вів. Бо, якщо я настільки слабкий, що мене ледь не вбив холод, то що може статися наступного разу?", - каже Віталій.
Перед першою спробою нирнути у холодну воду чоловік близько року готувався. Починав із холодної води у душі - щодня обливав себе протягом певного часу. Починав з кількох секунд, згодом дійшов до п'яти.
"А ще записався на плавання. Це мало би допомогти позбутися зайвої ваги, а також зробити сильнішими легені", - до слова, у басейн час від часу він ходить і тепер.
Перше занурення: які враження
"Це сталося восени 2012 року. Тоді вода була, може, градусів 8. Не скажу, що для мене це було надто травматично, оскільки по відчуттям приблизно такою я і обливався в душі. Проплив трошки - метрів 10 і повернувся назад. На зануренні був сам, і до цієї пори купаюсь і восени, і зимою лише сам. Це для мене своєрідне очищення та медитація", - зауважує чоловік. Аби лишитися наодинці з собою, він не використовує для моржування міські пляжі. Їздить у село Буланове - зимою біля річки майже завжди пусто.