Завтра православні християни зустрічатимуть одне з найвеличніших свят –Різдво Христове, а передує йому Свят-вечір.
З раннього ранку полтавці поспішали причепурити оселю, владнати усі нагальні справи, попоратися по господарству і як стемніє, накривали стіл. На покуті, біля образів, господар ставив ритуальний сніп пшениці - Дідух, що символізував достаток та багаті врожаї. Як з’яляється у небі перша зоря, родина сідає вечеряти. Спочатку найстарший член родини читає молитву, дякуючи Богові за рік, що минув, та просячи благословення на майбутнє.
Не забували і про небіжчиків. Їх згадували поіменно, приказуючи: «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться». Святвечір називали багатим, багатим був і стіл- неодмінно готували кутю і одинадцять пісних страв. Кутю, накриту вишиваним рушником, урочисто вносила хазяйка, а всі присутні куштували з горщика по черзі. Після домашньої вечері діти обов’язково мали почастувати своїх хрещених .
Брали вузлики з гостинцями, і йшли по їхніх домівках. Але найвеселішим атрибутом свят-вечора було колядування, коли молодь збиралася у гурти і ходила по селу, вітаючи усіх. У кожному дворі розігрували справжню виставу з віншувальних пісень колядок та жартівливих сценок.