21 грудня розпочинається свято середини зими або зимового сонцестояння - Йоль. Його й досі святкують у скандинавських країнах, а також це значимий день для язичницької віри.
Йоль - традиційне свято німецьких і скандинавських народів, яке триває 13 ночей. У слов'ян Йоль називався Колядою, проте з часом обидва свята влилися в християнську культуру у вигляді Різдва. Так, наприклад, з Йоля у Різдво перекочувала традиція прикрашання ялинки і вінків з хвої. Характерні зелений і червоний кольори Різдва теж родом з давньої традиції.
"Діти ходили по будинках з корзинками, у яких лежали гілочки хвойних дерев та яблука. Також додавали стебла пшениці, присипані борошном. Яблука представляли сонце, гілки символізували безсмертя, стебла пшениці зображували урожай, а мука означала успіх, світло і життя", - розповів Володимир. Чоловік разом із друзями та одновірцями і досі святкує Йоль.
Будинки прикрашали падубом, омелою і плющем. Це слугувало запрошенням духів природи взяти участь у святі. Гілку падуба зберігали біля дверей весь рік, як постійне запрошення щасливу долю відвідати мешканців будинку. Оселю прикрашали золотими свічками, кошиками з фруктами, гвоздиками. Господині варили ель і глінтвейн.
За традицією, співали язичницькі гімни, благословляли дерева. Окрім цього, відбувалося ритуальне спалення йольского поліна. Відповідно до традиції поліно повинно бути взято з землі власника будинку або прийнято в подарунок, але ні в якому разі не куплено. Принесене в будинок і встановлене в каміні, воно прикрашалося сезонної зеленню, поливалось сидром або елем і посипалося борошном. Поліно горіло всю ніч (його підпалювали від шматочка дерева торішнього поліна, яке спеціально зберігалося), потім жевріло наступні 12 днів. Ясень - традиційне дерево для йольского поліна.