У селі Горошине Семенівського району Полтавської областідемонтували пам’ятник Фрідріху Енгельсу. Скульптуру висотою 5 метрів розібрано на композиційні частини і передано до «Парку радянського періоду» неподалік Путивля. Декомунізаційне законодавство місцева сільрада виконала після звернень громадських активістів та Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті.
Про подію повідомив у соціальній мережі Фейсбук голова громадської організації «Світанок» Вадим Поздняков.
«У селі Горошине Семенівського району в порушення декомунізаційного закону дотепер знаходивсяпам’ятник Фрідріху Енгельсу, одному із лідерівміжнародного комуністичного руху та співавтору «Маніфесту комуністичної партії». УІНП як центральний орган виконавчої влади та громадська організація «Світанок», котра реалізовує всеукраїнський проєкт «Декомунізація. Україна» неодноразово надсилалилиста до керівництва Горошинської сільської ради, у якому нагадувалипро вимогу демонтажу пам’ятника Фрідріху Енгельсу на її території, в установленому Законом України порядку. На початку цього року отримали відповідь про затримку здемонтажем через брак коштів у бюджетіта пандемію короновірусу» , - повідомив полтавським журналістам регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він висловив вдячність дирекції Путивльського державного історико-культурного заповідника, який виділив кошти на транспорт, пальнеі демонтажне обладнання. На базі заповідника торік створено «Парк радянського періоду» - перший державний музей в Україні такого типу. У ньому просто неба зібрали численніскульптури комуністичних діячів. Новостворений парк відкрили у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині. Експонати до музею звозять з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей.
«Маємо добрий приклад цивілізованого європейського підходу. Зроблю все можливе, щоб цю практику поширити і на інші пам’ятники комуністичної епохи в Полтавській області, скажімо,досі не прибрано з публічного простору пам’ятники Свердлову у селі Калинківка неподалік Семенівки,Чапаєву у Лубнах, Марксу біля Кременчука тощо. Схожі парки є і в інших європейських країнах. Їх мета — переосмислення та вивчення історії. Найбільший такий музей середкраїн ЄСстворили у Литві, де , крім пам’ятників, представлені й інші атрибути, приміром, туристи мають змогу побачити вагон у якому відправляли прибалтів до комуністичних концтаборів. Другим за величиною в Європі єпарк радянської доби в Будапешті, де тежзібрали скульптури радянського періоду»,- розповів Олег Пустовгар.
За його словами, «вчення Маркса-Енгельса» стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Активна меморіалізація одного із засновників марксизму і комуністичної ідеології Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на йогочесть пам’ятників) була важливою складовою пропаганди Центральним Комітетом Комуністичної партії Радянського Союзу комуністичного тоталітарного режиму». Олег Пустовгар нагадав законодавчі норми: згідно з частиноюпершої статті 3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом, публічне використання символіки комунорежиму ( а це зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії) заборонено по всій території України.
«Горошинська сільська рада, ясна річ, не могла бути винятком»,- резюмував представник Інституту нацпам’яті.
Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП
Читайте також: На всеукраїнському каналі демонструють фільм про події на Полтавщині