Сьгодні пішов у Вічність найповажніший за віком професор в Україні, засновник Полтавської терапевтичної школи, Вчитель та Наставник не одного покоління лікарів, людина найвищих життєвих принципів, видатний лікар-клініцист, учений, доктор медичних наук, професор, почесний академік УМСА, легендарна Людина — Максим Андрійович Дудченко. Про це йдеться на офіційній сторінці УМСА у Фейсбуці.
26 серпня 2020 року Максиму Андрійовичу виповнився 101 рік. Лікар, фанатично відданий своїй справі, справжній інтелігент, людина найвищих життєвих принципів. Довгий життєвий шлях впродовж складного історичного відрізку часу: дитинство на початку ХХ століття, нелегка студентська юність у блокадному Ленінграді під час Другої Світової війни, фронтові військові випробування.
Вихідцю із селянської родини з Дніпропетровщини у найтяжчі роки голоду в Україні завдяки наполегливості і прагненню до знань вдалося закінчити середню школу із золотою медаллю і у блокадному Ленінграді впродовж 4-х років навчання у Військово-медичній академії отримати кваліфікацію лікаря.
Далі для вчорашнього студента почалась справжня війна. Спочатку Максим Андрійович Дудченко брав участь у бойових діях по захисту Ленінграду, потім у битві на Курській дузі, у знищенні Корсунь-Шевченківського угрупування фашистських військ, у звільненні від німецьких окупантів України і, зокрема, Полтави. Його послужний список включав посади від лікаря батальйону до дивізійного лікаря стрілецьких дивізій.
У нього був надзвичайно зацікавлений погляд проникливих очей. Його по-юнацькому цікавило усе, у всьому він, незважаючи на поважний вік, прагнув розібратись. Лікар з величезним досвідом, фронтовик, надзвичайно ерудована людина — він користувався заслуженою повагою серед студентів і колег Української медичної стоматологічної академії.
«Звісно, я щаслива людина, коли вже Бог послав мені такий довгий вік. Гарні гени, напевне, дістались від батьків. Але я по-справжньому вважаю себе щасливим, бо ж завжди жив у злагоді зі своїми переконаннями і вірою у те, що справедливість повинна завжди перемагати. Якщо був впевнений у своїй правоті, то не замислюючись, йшов до кінця, боровся аби її відстояти», — розповідав сам Максим Андрійович.
Професор Максим Андрійович Дудченко став засновником і організатором кафедри факультетської терапії УМСА (у подальшому внутрішньої медицини № 1).
До останніх років життя професор М.А. Дудченко активно працював на кафедрі: здійснював клінічні обходи хворих, брав участь у клінічних та патологоанатомічних конференціях, з особливим задоволенням і натхненням проводив практичні заняття зі студентами, займався науковими дослідженнями.
Довідково, Максим Андрійович Дудченко був автором понад 500 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких 6 монографій і 5 навчальних посібників, керівництво для лікарів. Основними напрямками його наукових досліджень були хронічні хвороби нирок (сечокам'яна хвороба, гломерулонефрити), захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність), гастроентерологічна патологія (виразкова хвороба, гепатити, цирози печінки). Під його керівництвом захищено 38 докторських та кандидатських дисертацій.
За досягнення у навчальній, науковій, виховній роботі професор Максим Андрійович Дудченко був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою та пам'ятною медаллю С.П. Боткіна, орденом Богдана Хмельницького, орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної зірки. В ознаменування значущих заслуг перед суспільством у серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла професора УМСА Максима Андрійовича Дудченка високою відзнакою на Всеукраїнському рівні у номінації «Взірець служіння суспільству» — «Орденом Святого Пантелеймона».
Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram