У Полтаві затвердили Програму підтримки системи громадського здоров’я: що зміниться для пацієнтів?

4-го вересня під час чергової сесії Полтавської міської ради депутати затвердили Програму підтримки системи громадського здоров’я на 2020-2021 роки. Її розробили у Департаменті охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради.

Реалізація Програми має вирішити кілька складних проблем. Серед них – велика кількість хронічних неінфекційних захворювань. За статистикою такі хвороби (діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання) зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей в Україні. Лише за 2018 рік в Полтаві зареєстровано понад 176 тис. нових випадків різних хвороб. Усього ж в місті проживають понад 12 тисяч хворих на цукровий діабет, а майже 99 тисяч мають гіпертонічну хворобу, 73 тисячі – ішемічну хворобу серця, понад 10 тисяч осіб потерпають від хронічних обструктивних хвороб легень та хронічних бронхітів.

Значною проблемою також залишається критично низький рівень охоплення вакцинацією. В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95% з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.За 2019 рік стан захищеності дітей першого року життя від основних керованих інфекцій (від туберкульозу, гепатиту В, кору, паротиту та краснухи, поліомієліту, гемолітичної хвороби) у середньому складає 89,8%, який відповідає показникам, рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я (88,1%, Україна – 69,3%). Потребує уваги підвищення колективного імунітету у дорослого населення.

Лишаються проблемами і поширення ВІЛ-інфекції/СНІД та туберкульозу. Україна залишається країною з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії. Інтенсивність розвитку епідемічного процесу ВІЛ в області неухильно зростає. За період 1987-2019 р.р. в Полтаві офіційно зареєстровано 2739 випадків ВІЛ-інфекції, у тому числі 1012 випадків захворювання на СНІД та 353 випадки смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. За 2019 рік частка осіб з уперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) серед нових випадків СНІДу з туберкульозом залишається високою та становить 18,6%.

Поширення коронавірусної інфекції COVID-19 поставило перед галуззю охорони здоров’я Полтави нові виклики. Зважаючи на відсутність власної лабораторної бази, у місті не готові виявляти та ідентифікувати збудників усіх небезпечних та особливо небезпечних інфекційних захворювань та реагувати на можливі терористичні акти з використанням природних або генетично модифікованих патогенних мікроорганізмів та вірусів. Готовність систем протидіяти поширенню світової пандемії СOVID-19 також знаходиться у початковій стадії та змушена діяти у режимі надзвичайної ситуації.

Також з огляду на динамічний розвиток суспільства та галузі медицини санітарні норми та правила, сформовані за радянських часів, втратили чинність. Натомість, нові санітарні норми та правила, які б відповідали сучасним вимогам та кращій практиці ЄС на заміну скасованих, більшою частиною, не розроблені.

Розв’язати ці проблеми у Департаменті охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради планують завдяки досягненню чотирьох пріоритетних цілей, що охоплюють реалізацію 10 оперативних функцій громадського здоров’я. Про головні цілі нам розповіла директор Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради Вікторія Лоза.

Ціль 1. Інституційний розвиток:стратегічне керівництво в інтересах здоров’я та благополуччя;забезпечення кадрами;організація міжсекторальної взаємодії для координації зусиль щодо громадського здоров’я.

Ціль 2. Аналітична діяльність на основі доказової медицини:епіднагляд та оцінювання стану здоров’я і благополуччя населення;участь лікарів первинної ланки у профілактиці, виявленні, лікуванні соціально значимих хвороб.

Ціль 3. Реалізація заходів щодо зміцнення здоров'я населення:інформаційно-роз’яснювальна діяльність і комунікація, соціальна реклама;моніторинг і реагування при надзвичайних ситуаціях у сфері громадського здоров’я;профілактика серцево-судинних, онкологічних хвороб, цукрового діабету, інших ендокринологічних хвороб, у тому числі, раннє виявлення порушення стану здоров’я; впровадження масових спеціальних обстежень (скринінгу) з метою виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях для своєчасного радикального їх лікування (відеогастроскопія, відеоколоноскопія, відеогістероскопія, відеоцистоскопія, мамографія).

Ціль 4. Розвиток системи послуг громадського здоров’я для хворих на ТБ, ВІЛ, вірусні гепатити, людей з наркозалежністю:визначення та оцінка потреб у послугах громадського здоров’я;аналіз стану забезпеченості послугами громадського здоров’я;розширення спектру послуг, орієнтованих на потреби пацієнтів;створення конкурентного середовища надавачів послуг громадського здоров’я, у тому числі за рахунок потенціалу неурядових організацій;розробка локальної нормативної бази, маршрутів пацієнтів з ТБ, ВІЛ, хворих на вірусні гепатити, людей з наркозалежністю;міжнародне співробітництво та інтеграція кращих міжнародних практик у сфері надання послуг громадського здоров’я.

Фінансувати Програму будуть за рахунок коштів місцевого бюджету, а також завдяки іншим, не забороненим законом джерелам – коштам благодійних фондів, грантам тощо.

Результати, яких очікують від реалізації заходів та завдань Програми: -запровадження інтегрованого підходу до розв’язання проблем громадського здоров’я з метою раціонального використання наявних людських та матеріальних ресурсів;

-створення чіткої та прозорої системи звітності про результати впровадження програм і проєктів у сфері громадського здоров’я;

-підвищення рівня поінформованості населення та органів місцевого самоврядування про стан здоров’я населення, умови його збереження та пріоритети розвитку медичної галузі;

- збільшення середньої тривалості життя людини;

-зниження рівня загальної захворюваності, інвалідності та смертності населення;

- зниження рівня передчасної смертності від серцево-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань;

-зниження рівня захворюваності і смертності від ТБ, ВІЛ-інфекції/СНІДУ, наркозалежності та інших соціально небезпечних захворювань;

- зниження рівня зловживання алкоголем, неналежної фізичної активності, споживання населенням тютюнових виробів, надмірної кількості солі та цукру тощо;

-зниження рівня захворюваності на ожиріння та діабет.