У Полтаві хочуть демонтувати пам’ятник Миколі Ватутіну. Про це йдеться у відповідній електронній петиції, що з’явилася на сайті Міської ради обласного центру, автором якої є Сьомін Георгій Олександрович.
“Ось уже майже 29 років як Україна здобула незалежність і сьомий рік як ми боремося за її цілісність на Сході. І в той же час, виходить, продовжуємо шанувати героїв імперії. Героїв наших ворогів. У Полтаві, майже у центрі міста, й досі є пам’ятник одному із таких — Миколі Ватутіну. Він був одним із тих генералів-українофобів, який керував загонами Червоної армії, воюючи проти УПА. Навіть будучи ще курсантом Ватутін не приховував свої антиукраїнські настрої, активно бороючись проти армії УНР та повстанців Холодного Яру”, – йдеться у повідомленні.
Довідково, Микола Федорович Ватутін (рос. Николай Федорович Ватутин; 3 [16] грудня 1901, Чепухіно, тепер с. Ватутіне, Воронізька губернія, Російська імперія — 15 квітня 1944, Київ, Українська РСР) — радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Один з 4-х командувачів фронтами, загиблих у роки Другої світової війни. Член Ревізійної Комісії КП(б) України в 1940—1944 р.. Член РКП(б)—ВКП(б).
На початку 1920-их років брав участь у встановленні радянської окупації на території України. Після вступу у 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920-21 роках, будучи курсантом полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР та повстанців Холодного Яру. У 1930-1940-их роках, будучи генералом Червоної Армії, брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Української Повстанської Армії.
Напередодні прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у листопаді 2014 року Український інститут національної пам’яті включив Ватутіна до списку окремих осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації голодоморів та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні. Згодом, після прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у жовтні 2015 року Український інститут національної пам’яті оприлюднив на своєму веб-сайті оновлений «Список осіб, які підпадають під декомунізацію», і у цей список Ватутін вже не потрапив.
Раніше ми писали Кіоск біля полтавського офісу ОПЗЖ встановлений незаконно – стверджують у міській раді