Юріїв день – церковний день пам’яті Георгія Побідоносця, якого в народній традиції часто називали Юрієм або Єгорієм. Цей святий на Русі сприймався як захисник вітчизни, російські князі вважали його своїм покровителем. Слов’янську назву Юріїв день в році отримали дві дати – 6 травня (Єгорій Весняний ) та 9 грудня (Зимовий).
На іконах святий Георгій зображується верхи на білому коні, вражаючи списом змія. Це зображення засноване на переданні і відноситься до посмертних чудес святого великомученика. Розповідають, що неподалік від місця, де народився святий Георгій, у місті Бейрут, в озері жив змій, що часто викрадав і пожирав людей з тієї місцевості. Забобонні місцеві жителі, щоб угамувати ненажерливого хижака, регулярно, за жеребом, віддавали йому на поживу юнака або дівчину. Одного разу жертвою стала дочка правителя того поселення. Її відвели до берега озера і прив’язали, де нещасна, тремтячи від жаху, стала чекати появи змія.
Коли ж звір став наближатися до неї, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, який списом вразив змія та врятував дівчину. Цим юнаком був святий великомученик Георгій. Своєю дивовижною появою він припинив знищення юнаків і дівчат у межах Бейрута і навернув до Христа мешканців тієї країни, які до цього були язичниками.
Народні звичаї та прикмети
Цього дня люди йшли до своїх криниць, щоб послухати воду і визначити, якою саме буде зима. Якщо вода у криниці була тихою, то зима мала бути теплою, без хуртовин та морозів. Якщо ж з дна колодязя чувся шум, то це знак того, що зима буде морозною і з хуртовинами. Кажуть, що саме з цього дня стає настільки холодно, що ведмідь укладається на зимову сплячку аж до весни.