Дуже часто публікації, присвячені медичним сестрам, рясніють гучними гаслами про важливість цієї професії. Там обов’язково буде сказано про те, що саме медичні сестри є важливою ланкою у сфері охорони здоров’я, без якої неможливе формування, підтримання, збереження і відновлення здоров’я громадян України. Згадують також, що вони найбільше часу проводять с пацієнтами і саме від медсестер залежить процес одужання. Наше видання вирішило дізнатися, як працюють полтавські медсестри, і для цього ми вирушили у КП Третя міська лікарня.
Вже кілька років поспіль ВООЗ наголошує на тому, що роль медичних сестер у всьому світі недооцінена, в той час, коли на них покладена і неабияка відповідальність і неабияке навантаження. Особливо актуально це в Україні. Так, за даними МОЗ в галузі зберігається значний кадровий дисбаланс у співвідношенні між лікарями та сестринським персоналом. Коли у світі на одного лікаря припадає 5-6 медсестер, то в Україні — 2. Сьогодні медсестра в Україні опікується 20-50 пацієнтами, її колега в Європі — 5. В нещодавньому інтерв’ю головний лікар ПОКЛ ім Скліфосовського Григорій Оксак навів невтішні статистичні дані: тільки за минулий рік з України за кордон виїхало 17 тисяч медичних сестер.
В Україні зараз серйозна нестача медсестер у лікарнях, констатує доктор медичних наук Ольга Богомолець. За її словами, середня зарплата медсестри в Україні - мінімальна. При цьому на різних сайтах пошуку робіт можна побачити вакансії «медсестра» у багатьох країнах світу, де обіцяють платити українським фахівцям від 600 до 3 тисяч доларів.
Тому медична сестра, яка продовжує працювати в Україні по – своєму героїня. Особливе фізичне й емоційне навантаження — у медсестер реанімації та інтенсивної терапії, хірургічних відділень.
Медсестра хірургічного відділення КП Третя міська лікарня Олена Мащенко розповідає – медсестрою мріяла бути з дитинства. В професії більше двадцяти років:
« - Медсестрою працюю за покликом серця. І роботу люблю, і наше відділення. Коли йду на зміну, завжди хвилююся. Що потрібно, аби стати гарною медсестрою? Золоті руки. А ще – вміти співчувати. У хірургії завжди найважчі пацієнти. Це і кров, і рани, і перев’язки. Не кожен це сприйме. Тому тут важко, як ніде. Іноді доводиться пацієнтам не тільки допомагати фізично. Часто ти ще і психолог – бо треба хворих і заспокоювати і підбадьорювати. Завжди радію, коли людина йде на поправку. Це – і мій результат також».
Медична сестра Анна Сердюк:
« - З роботою медичної сестри знайома з дитинства – мама була медсестрою, я у неї часто бувала. У десятому класі вперше взяла шприц у руки. Моя робота зразу почалася з хірургічному відділенні. Спочатку зраділа, а потім зрозуміла, яка це відповідальність – тут треба вміти все і знати. Пам’ятаю, коли тільки прийшла, під час моєї зміни була екстрена операція, вона була вночі. Коли бачу, як людина, котра ще кілька днів тому була на операційному столі, одужує – це найголовніше у нашій роботі».
Анна Романенко – операційна сестра травматологічного відділення. Працює рік.
« - Це був мій свідомий вибір. Хоча знала, що тут буде в кілька разів важче. Пам’ятаю першу операцію. Це був абсцес. Я дуже хвилювалася. З часом, коли набираєшся досвіду, вже не страшно. Для операційної медсестри обов’язкові такі якості як швидка реакція, увага. Розуміти хірурга на рівні поглядів, без слів. Це приходить поступово. Якщо ні – то ніколи не працюватимеш у операційній».
Алла Яшан працює медсестрою дев’ять років:
« - Після медучилища спершу потрапила у першу міську лікарню. Мені пощастило на гарних вчителів – темтешні медсестри мені все показали і розказали. Я дуже їм вдячна. Для мене зараз складного вже немає нічого – щоправда, бувають важкі моменти психологічні, коли бачиш хворих людей, іноді ділюся вдома своїми хвилюваннями. Що головне у нашій роботі? Співчувати. Ставитися до людей так, як хочеш, аби ставилися до тебе».
Завідувач хірургічного відділення Олександр Котовий каже, що фахова високопрофесійна медична сестра – це одна зі складових успішного лікування пацієнта. І в то й же час зауважує: на жаль, в нашій країні професія недооцінена – свідченням тому є рівень зарплат, котрий примушує медсестер виїздити за кордон у пошуках роботи.
« - Ми намагаємося робити все, що б зберегти персонал, але тільки наших зусиль та намагань недостатньо. Проблему треба вирішувати комплексно, на найвищих рівнях» - наголошує Олександр Котовий.
Завідувач травматологічного відділення Микола Кислий розповідає:
« - Основна організаційна робота в операційних – завдання медичної сестри. У нас надійні помічниці - Іващенко Наталія Іванівна – старша медсестра оперблоку та Романенко Анна. Вони слідкують за процесами оперативних втручань, і без них операції взагалі не можливі. Операційна сестра повинна бути грамотна, від неї залежить стерильність, тобто, результат залежить великою мірою від них. Працюють медсестри відчайдушно. Скільки б не було операцій. Іноді лишаються після завершення робочої зміни коли є потреба. Ми знаємо, яка ситуація із забезпеченням медсестрами по країні. Тому кожну зі своїх сестер намагаємося берегти і заохочувати».
Заступник директора з медичної частини Сергій Заєць :
«- Старі лікарі жартували, що гарна медсестра для лікаря – це як друга дружина. Бо вона несе таку ж відповідальність під час операції, як і ти. Практично, ви цю відповідальність ділите навпіл. Якщо у лікаря відповідальність – технічно виконати втручання, то підготовка до операції, завчасно підготовлений інструментарій на плечах сестри. У нашому закладі – КП Третя міська лікарня як і скрізь, є потреба у медсестрах, але, на щастя, поки що вона не критична. Хоча складнощів це додає. Скажімо, можна робити по дві операції одночасно. То доводиться робити по черзі, так виходимо з ситуації».
Від автора.
У розмові зі мною кожна з медсестер запевнила, що не збирається їхати за кордон. «Хто ж буде лікувати наших людей, якщо всі ми поїдемо?» - таку відповідь почула я від них. Зважаючи на сумні статистичні дані, слова цих жінок вселяють невелику надію. Але будь – яка надія може розбитися об безжальну реальність, яка в Україні набуває все загрозливіших рис. « - Реформи ще не торкнулися вторинної ланки, процес тільки починається» - часто кажуть експерти з медичних питань. Хочеться вірити, коли реформи таки дійдуть до неї, буде кого і як реформувати.
У хірургічному відділенні третьої міської лікарні виконують операції на надсучасному обладнанні, аналог якого є тільки у інституті Шалімова.