У Полтаві тривають гастролі Київського Національного академічного драматичного театру імені Франка. Вчора глядачам представили виставу «Річард III» за однойменною п’єсою Шекспіра. Режисер постановки – Автанділ Варсімашвілі, видатний грузинський режисер, художній керівник Тбіліського державного академічного російського драматичного театру імені Олександра Грибоєдова. Він же є автором музичного оформлення. Художник-сценограф та художник по костюмах Міроні Швелідзе. У ролях – ціла плеяда зірок. Зокрема, Річарда III зіграв Богдан Бенюк. Напередодні вистави він дав інтерв’ю нашому виданню. У ньому розповів про свою політичну діяльність, а ще про те - чи вірить у президента Зеленського та у майбутнє України.
Оскільки нині в Україні чергові виборчі перегони, а ви балотуєтеся у парламент, хочу запитати – яким буде ваш перший законопроект у разі обрання до Верховної ради?
Створення законопроектів – справа надзвичайно довга. Коли я вперше був депутатом, то законопроекти, які готувалися нами, дуже важко пробивати було. Відбувалася дуже дивна річ. Тільки-но «Свобода» подавала якийсь законопроект, якась інша партія одразу про нього дізнавалася, і наш законопроект не реєстрували, а чекали, коли та партія подасть такий самий. Це була якась гонка за кількістю законопроектів. І це була неправильна практика. Партія регіонів правила бал. Тому я і не відповім одразу – який законопроект я готуватиму. Ви запитайте краще президента – який він законопроект підготує?
-До речі, ви не вірили, що Зеленський таки піде у президенти!
-Я вірив, що Зеленському вистачить глузду цього не робити! Зараз виходить ситуація, коли він в черговий раз не спілкується з людьми та ЗМІ. Довгий час ховався. Його позицію важко було дізнатися. Єдине, що він робив – спілкувався через свої засоби комунікації. Але це тривати довго не може. Бо вже зараз починають у нього в оточенні говорити, що Зеленський, те що він казав і обіцяв до обрання, це було сказано як хохма, він мав право пожартувати. І от виходить, що цей казкар-жартівник став президентом з огляду на серіал «Слуга народу».
Рейтинг його вже починає падати, тому і вибори були запущені, щоби Полтавщина знову проголосувала за Зеленського! Але я думаю, що Полтавщині вистачить розуму, щоб проголосувати мудро, за націоналістів. Тому що Полтава - це центр українства. І поки не буде народжено дух українства, якщо далі народ віритиме зайдам, які приходять на секунду до влади, то буде біда. Як це можливо, що президент України не вміє говорити українською мовою?
-Так наче ж говорить вже?
-Та не навчився він! А ще секрет відкрию – він ніякий не артист! Він - інженер! Він - шоумен, а не артист. Щоби бути артистом, треба мати певні навики і освіту.
-Останнім часом у пресі про вас більше згадують не як про артиста, а як про політика. Вас це не засмучує?
-Я зараз ще і депутат Київради. І мені сказали : «Ви один з найгірших депутатів Київради за кількістю відвідувань засідань та голосувань. Ви на третьому місті!». Питаю: «А хто попереду мене?» Кажуть: «Олександр Омельченко і Кличко». Значить, я буду тепер ще і мером, якщо я так відвідую голосування ці!А як мене сприймає суспільство? Політик? Ну, нехай я буду політиком. Я займаюся певними питаннями, які пов’язані з національними проблемами. І я не є той, що розділяє роботу на сцені і в житті. От сьогодні я граю Річарда Третього. Наскільки актуальна ця п’єса і нині! Шекспір показує боротьбу за владу, як герої одне одного нищили, як збирали до купи країну, все це в житті і нині крутиться…
-У вас троє дорослих дітей. А якби вони, за прикладом тисяч співвітчизників, як нині це модно, поїхали жити за кордон, як би ви до цього поставитися?
-Мої діти пристроєні і, слава Богу, мають роботу тут. Так, ніхто не пішов у акторство. Перша дочка займається філософією, друга – завершила Києво-Могилянку, а син Богдан закінчує навчання за спеціальністю «Організація театральної справи».
-У вас не було амбіції започаткувати нову театральну династію? Ви їх не схиляли до акторства?
-А як би я це зробив? Мене мама всіляко відмовляла від акторства.Але я ж її не слухав. То чому мої діти мають слухати мене?
-Полтавському глядачеві ви представляєте Річарда Третього.Чим особлива ця вистава?
-Наш режисер, прекрасний Автанділ Варсімашвілі, всі вбивства, які відбуватимуться на сцені, прикрасив так, що на них любо – дорого дивитися. А в нас зараз відбувається багато речей, які показують, як дійти до влади, захопити її а потім втратити. І тоді велика трагедія відбувається. Паралелі з сучасністю глядачі будуть зчитувати свої. Будуть думати, що у нас було, що там було. В принципі, дуже багато однакового. Або схожого.
-Яким в бачите майбутнє України?
-Якщо я пішов у « Свободу», (а це партія, яка займається порятунком національного питання), то зрозуміло, що я вірю в те, що буде існувати моя держава! Я дотримуюся консервативних позицій, в цьому моя «фішка». І те, що об’єдналися націоналістичні сили – то це дуже добре. І неправий Порошенко, коли каже, що тільки вони відстоюють національні ідеї. Це не є правда.
-Зараз дуже багато зневірених людей, які навіть занепали духом. Що би ви порадили таким людям?
-Я не розумію, чого у нас так багато зневірених? Адже так багато людей голосували за Зеленського! Я їм щиро бажаю, аби справдилися їхні сподівання, а чи буде так чи ні – життя все розставить по своїх місцях! Те, що українці мають звичку битися лобом об стіну – це правда. Але, напевно, така карма в нас. Нікуди ми від цього не дінемося, але б хотілося, щоби ці повтори припинилися.