У суботу, 16 березня, Полтавська церква Християн Віри Євангельської «Світло життя» відзначатиме поважний ювілей – тридцяту річницю від дня заснування. Ювілей - це завжди добра нагода , аби озирнутися назад і підбити певні підсумки, а також окреслити завдання на майбутнє. Про все це розповів пастор церкви, Єпископ Дмитро Лаптєв.
![]()
Перші прихожани нашої церкви збиралися таємно, їх переслідувала влада
Історія нашої церкви бере початок ще за радянських часів. Саме тоді у Полтаві об’єдналися кілька людей, які прийняли вчення хрещення Духом святим, і почали проводити зібрання. Старожили свідчать, що це був 1973 рік. Часи були дуже суворі. Гоніння і переслідування зазнавали всі церкви, не кажучи вже про протестантів, яких оголошували «сектантами» і розповідали про них страшні історії, де фігурували людські жертви, тощо. Тому перші прихожани нашої громади збиралися таємно.
На «офіційний рівень» церква вийшла саме тридцять років тому – у 1989 році, коли її зареєстрували у міністерстві релігій тодішнього Радянського Союзу. Ми – одні з небагатьох, хто пройшов цей шлях . Інші общини міста переважно вже були зареєстровані при незалежній Україні.
Тоді ж церква обрала першим пастором Віктора Бороденка, і у громади з’явився перший власний молитовний будинок. Я приєднався до них у 1992 році, з 1994 року працював помічником пастора, а моя дружина секретарем. У 1998 році сім`я Бороденків приймає рішення про еміграцію до США. Мене рукоположили новим пастором церкви «Світло життя». Відтоді моя доля нерозривно пов’язана з нею.
У 2005 році ми зареєстрували вже обласне об’єднання церков «Світло життя», а я – єпископ цього об’єднання. Нині у нас є молитовні будинки у Полтавському, Машівському, Диканському, Новосанжарському районах. На сьогодні церква об’єднує близько чотирьохсот людей.
У церкві діє центр Біблійного навчання, ми зареєстрували філії у районах, зусиллями громади звели нову ошатну молитовну будівлю у Полтаві. Наголошу, це стало можливим тільки завдяки спільним зусиллям нашої громади. Ми не отримуємо коштів з державного чи будь–якого іншого бюджету, все - тільки власними силами. Наша громада прийняла свого часу таке рішення, і ми навіть створили для цього будівельне підприємство.
Ми їдемо туди, де потрібні
Ми завжди були відкритими до суспільства. Проводили і проводимо безліч заходів для дітей і молоді, на які запрошуємо всіх охочих. Полтава добре пам’ятає наше « Свято дружби». У 2000 році активно почали співпрацювати з американським проектом «Сумка самарянина». Традиційно ми проводимо благодійні акції не тільки у Полтаві а і по всій області. Наша церква стала рідною домівкою для різних людей. Окрім загальних богослужінь, у нас є недільна школа для дітей, проводимо зібрання для молоді, жінок, людей похилого віку.
Ми їдемо туди, де ми потрібні, навіть у найвіддаленіші села, туди, куди не дістається жоден соціальний проект, туди, де у нас немає молитовних будинків і прихожан. Там всюди – люди, яким необхідні тепло і підтримка.
Я вже четверту каденцію є членом громадської ради при ОДА. Йшов туди свідомо, бо хотів бути корисним. За цей час я спостерігав, як поступово у людей змінювалося ставлення до протестантів. Ні, я не маю ілюзій, є іноді моменти якоїсь упередженості і негативу, але де їх немає у нашому житті? Ми докладаємо зусиль, аби поєднати протестантські церкви у якихось спільних діях, спільних проектах, ми хочемо вкотре довести , протестантська церква – це не секта. До речі, ми успішно спілкуємося не тільки з протестантськими конфесіями, а й з усіма іншими. Знаходимо спільну мову з греко–католиками та православними. Скажімо, торік спільно організували марш за сімейні цінності. Нині ми, очільники релігійних конфесій, повинні шукати всі можливі засоби для консолідації країни і людей. Якщо не ми, то хто?
Плани на майбутнє – проповідувати Євангеліє!
Так, це наш головний план і завдання-максимум. Прихожанином нашої церкви важко бути. Чому? Та тому, що наше вчення передбачає важку роботу над самим собою. Ми звертаємо увагу не на якісь зовнішні атрибути, не на правила і догми. Ти прийшов до церкви, ти хочеш стати християнином? Значить, повинен змінити своє життя.
Християнином маєш бути не тільки у церкві, не тільки під час Богослужінь, а сім днів на тиждень двадцять чотири години на добу. І вдома, і на роботі, і всюди. Ти маєш змінитися зсередини. І це – найважливіше моє завдання як пастора. Допомогти людині змінитися для Бога.
Дуже часто чую від людей : « Я читаю молитви, але Бог мене не чує!»
Які перші рядки молитви? Ми кажемо «Отче наш..». Але чи дійсно вважаємо Бога нашим отцем? Чи впускаємо його в у своє серце і у своє життя? Чи дійсно є його дітьми, що хочемо бути почутими?
Вам не здається дивним, що ми хочемо отримати допомогу і благословення від того, кого ігноруємо? Тому треба спершу всім серцем звернутися до Бога, впустити його у своє життя, змінитися. Якщо вас це зацікавило, якщо ви шукаєте Бога, будь ласка, приходьте - наші двері відчинені!
Ми відзначатимемо ювілей церкви « Світло життя» у суботу, 16 березня, о 16 годині, продовжимо урочистості у неділю об 11 ранку. Запрошуємо завітати до нас усіх охочих!
Чекаємо вас у нашій церкві за адресою місто Полтава, вул. Маршала Бірюзова 63
