У конструкторському бюро "Аерокоптер" у Полтаві збирають легкі вертольоти, які продають у різні точки світу. Цього тижня журналіст «0532.ua»побував на підприємстві та дізнався більше про вертоліт, який має попит у різних країнах світу.
Виконавчий директор «КБ Аерокоптер» Олександр Берзін розповів про історію створення багатоцільового двомісного легкого вертольоту «АК1-3». Ідея його створення народилася у 1999-му році. У конструкторському бюро зібрали першу модель і підняли її у повітря у 2001-му році. З того час у КБ щороку виробляють вертольоти.
У цьому році на «Аерокоптері» зберуть ювілейний – сотий – вертоліт. При цьому більшість деталей для нього виробляють в Україні, підприємство у цьому співпрацює із Харківським авіаційним заводом, «Авіантом» та «Мотор Січчю». Імпортний у вертольоті лише двигун – Subaru. Сьогодні потужність підприємства – до 14 зібраних вертольотів на рік. Проте, у разі потреби, у КБ можуть задіяти додаткові ресурси і випустити більше машин.
Із усіх вироблених на підприємстві літальних машин лише шість залишилися в Україні: дві – у приватних власників, чотири (навчальні) – у Кременчуцькому льотному коледжі.
За роки своєї роботи «Аерокоптер» продав вертольоти у 17 країн світу. У одній із кімнат конструкторського бюро на стіні висить мапа, у якій прапорцями позначені країни, у яких літають «АК1-3» - Австрія, Австралія, Білорусь, Бельгія, Грузія, Італія, Канада, Китай, Корея, ОАЕ, Росія, Словаччина, Судан, Узбекистан, Україна, Франція та ЮАР. До речі, коштує двомісний вертоліт, залежно від комплектації, 175-185 тисяч у.о.
-Моделі адаптуємо відповідно до замовлення. Якщо знаємо, що вертоліт літатиме десь на Ямалі, то утеплюємо модель. Якщо відомо, що вертоліт потрапить до Судану, максимально пристосовуємо до високих температур, - розповідає Олександр Берзін.
Покупці – приватні чи юридичні особи – обирають «АК1-3» через його льотно-тактичні характеристики. Вертоліт легкий у керуванні, важить усього 398 кілограмів, розвиває максимальну швидкість у 186 кілометрів на годину і може піднятися на висоту до 3 кілометрів.
Особливо важливим показником є витрата пального. «АК1-3» за годину польоту у крейсерському режимі спалює 28-32 літри пального (у випадку із цим вертольотом це – бензин А-95). До прикладу, вертоліт МІ-8 за годину польоту «з’їдає» 700-800 літрів пального.
-Ми пропонували нашим рятувальникам свої вертольоти. Так, вони не підходять для гасіння пожеж, але для обстеження – просто незамінні. І витрати пального були б у кілька десятків разів меншими. Проте ця пропозиція не зацікавила їх. До прикладу, в Узбекистані наш вертоліт використовують для контролю високовольтних ліній електропередач. Щодня він працює по 8 години (із дозаправками, звичайно). Крім цього, наші вертольоти використовують для обстеження з повітря лісів та полів, - додає Берзін.
Навчитися літати на «АК1-3» можна у трьох країнах світу – у Франції, ЮАР та Україні. У нашій країні навчання проводять на базі Кременчуцького льотного коледжу.
Раніше ми розповідали, як полтавські льотчики демонстрували у Миргороді фігури вищого пілотажу.