Зародження нудизму у Полтаві, поєдинок з І. Піддубним, тепле дерево та танцівниця Мальвіна: історія, котру зберігає донині Полтавська обсерваторія

Полтавська обсерваторія відома як науковий заклад, де проводилися ряд ґрунтовних геофізичних, геодезичних та астрономічних досліджень. А чи знають полтавці, що раніше територія, де нині розташована обсерваторія, була дворянським помістям та належала відомому художнику Григорію Мясоєдову, а з 1911 року його сину, Івану.

Сьогодні вхідні ворота прикрашають гілки зі стиглими абрикосами та сливами. В часи ж Мясоєдових тут розгорталася потужна сімейна драма, котра ледве не зруйнувала вщент кілька життів.

Григорій Мясоєдов був одним із організаторів і активних діячів «Товариства пересувних художніх виставок». У 1889 р. Мясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком і ставком, де оселився з родиною. А ще, на території маєтку було спеціально збережено часточку дикої природи. Там протікала річечка Тарапунька й туди найчастіше Мясоєдов-старший ходив шукати своє натхнення. За переказами, художник мав різкий характер. Він не ужився з першою дружиною – піаністкою, кинув її, але офіційно не розлучився. Зійшовся з молодою художницею Ксенією Івaновою, яка 1881 року народила йому сина Івaнa. Григорій Григорович відвіз сина до Москви і віддав на виховання родині друга – пейзaжистa О. Кисельовa. Скоро за нестерпну поведінку Івана здали до дитбудинку. Григорію нічого не залишалося, як забрати його звідти знову додому.

Батько-тиран і синівський бунт

Іван Мясоєдов не зміг цього батькові пробачити. Він з наймолодшого віку при живих батьках залишився фактично круглим сиротою. Такого невизнання рідної дитини не розуміли й друзі Г. Мясоєдова. Факт, що залишився в історії: портрет «Іван Грозний та син його Іван» Ілля Репін малював саме з Григорія Мясоєдова. В його образі він побачив свого «дітовбивцю».

«Илья взял царя с меня, потому что ни у кого не было такого зверского выражения лица, как у меня…», - писав пізніше Г. Мясоєдов.

Іван навчався в Московському училищі живопису, зодчеству та скульптурі. Потім – в Петербурзькій художній академії. Мав значні успіхи, чекав від батька визнання та похвали. Утім, чув:

«Бродит, пускает пузыри, а выйдет вино или квас — не известно…»

Після цих слів і чергової сварки з батьком у 1904 році Іван спалив близько шести тисяч своїх малюнків.

Дивно й те, що це все відбувалося на фоні потужного меценатства Г. Мясоєдова щодо чужих дітей. Художник організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка проіснувала кілька років. У 1909 р. завдяки ініціативі Мясоєдова утворився музичний гурток із 12 осіб, зокрема до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець.

Поєдинок з Іваном Піддубним та зародження нудизму на теренах Східної Європи

А з Івана тим часом вийшло вино. В 1909 році він отримав золоту медаль Академії, що дала йому можливість вчитися у Європі. Захоплювався античністю (на противагу батьку, що ненавидів сюжети з давньої історії) поряд з цим почав займатися силовою гімнастикою, важкою атлетикою, культуризмом, класичною боротьбою. Скоро Іван почав отримувати нагороди на змаганнях по всій Європі, здійснив свою мрію і виступив в Колізеї. Тоді йому аплодував стоячи увесь Рим. А батько, як і раніше, був непохитним:

«Чемпион мира и окрестностей…», - з презирством кинув батько.

А Іван виношував помсту. Приїжджаючи в Полтаву, розкидав скрізь гімнастичне спорядження, а одного разу запросив погостювати у маєток на Павленках та разом з тим і на дружній поєдинок шестиразового чемпіону світу з боротьби Івана Піддубного.

«Подивитися на цей поєдинок прийшли люди з Полтави та околиць. Це була чи не наймасовіша та найочікуваніша подія. За пізнішою згадкою І. Піддубного у цьому поєдинку І. Мясоєдов тримався добре», - розповідає молодший науковий співробітник сучасної Полтавської обсерваторії Микола Тищук.

А ще, саме в той час у Івана Мясоєдова сформувалася своя етична філософія: він ніколи не соромився свого тіла, навіть захоплювався ним. Часто малював та фотографував себе та інших оголеними. Свої думки систематизував та виклав у трактаті «Манифест о наготе». Дослідники називають цей твір революційним, зародженням нудизму на теренах Східної Європи.

Смерть Г. Мясоєдова та велике італійське кохання І. Мясоєдова

Г. Мясоєдов помер у 1911 році в абсолютній самотності. Вступивши у спадок І. Мясоєдов влаштував виставку-продаж і продав абсолютно усі речі та твори батька за дріб’язок.

«У 1913 році на території обійстя батька збудував свій, окремий будинок. Архітектором споруди став художник Федір Кричевський, брат Василя Кричевського, автора феноменальної краси будинку Полтавського губернського земства. Тут був облаштований гімнастичний зал та на другому поверсі – художня майстерня. Вона унікальна тим, що з південного боку мала малесеньке вікно, а з північного – величезне, на всю стіну. Завдяки цьому він міг детальніше розрізняти кольори і малювати у будь-який час доби, незалежно від положення сонця», - розповідає біля будинку художника, що зберігся на території обсерваторії, М. Тищук.

Саме тут, на Павленках, у новому будинку почався найщасливіший період його життя. Іван виступав у цирку й мав шалену популярність, його картини прекрасно й за дорого продавалися, його фотографії мали феноменальний успіх. А ще, він зустрів кохання всього свого життя, свою музу та натхненницю – італійську танцюристку та гімнастку Мальвіну Вернічі.

Утім, пізніше почалася Перша Світова, революція, І. Мясоєдову довелося покинути будинок на Павленках. Виїхав в Крим, а потім у Європу та Аргентину. Там і помер у 1953 році від раку печінки.

Цікавинки та таємниці садиби на Павленках

Цікаво й те, що старий будинок Г. Мясоєдова у 1960 році зруйнували за наказом місцевої радянської влади. Мотивуючи це тим, що будинок у поганому стані. Утім, до ювілею художника, у 1964 році його відбудували (позбавивши елементів «дворянсього» архітектурного стилю) і проголосили Мясоєдова художником-демократом. В цьому будинку жили працівники обсерваторії.

Поблизу ж могили Г. Мясоєдова ростуть дерева унікального бархата амурського, завезені сюди з Росії. Дерево має м’яку кору, що залишається теплою попри найлютіші морози. Навесні бархат квітує, навколо нього в’ються бджоли. В теплу й вогку погоду бджолина сім'я за час цвітіння назбирує до 8-12 кг меду.

До Полтавської обсерваторії часто проводять екскурсії, на яких можна більше дізнатися про життя родини Мясоєдових.

Ольга Мороховська

Фото - з мережі Інтернет та сучасні авторські

В статті використане дослідження культоролога, філолога М. Жарінова