У стінах парламенту журналісти побачили нардепів, рамки металодетекторів та історичний прапор.
У трудових депутатів запишуть не Верховну Раду
19 червня представники полтавських ЗМІ на запрошення народного депутата Юрія Бублика відвідують комітети Верховної Ради та будівлю парламенту.
Перед входом до комітетів журналістів перестрічають чоловіки у касках. Називаються шахтарями із Селідового Донецької області. Говорять, що приїхали добиватися заробітну платню. Того дня разом із афганцями та чорнобильцями вони влаштовують акцію протесту під Верховною Радою.
У приміщенні «Комітетів Верховної Ради» журналістів зустрічає народний депутат Юрій Бублик. Запрошує до свого робочого кабінету, розповідає про роботу помічників. Потім веде на екскурсію до приміщення, де відбувається засідання комітету.
Дорогою Юрій Бублик розповідає, що основним місцем роботи кожного парламентаря зазначена навіть не Верховна Рада, а відповідний комітет, за яким він закріплений. У випадку Юрія Бублика – це комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Нардеп зауважує, що робота у комітетах за регламентом має тривати тиждень, проте у реальності депутати збираються на один день, та й то під час сесійного тижня, а не тижня для роботи у комітетах. Деякі народні обранці взагалі не з’являлися у комітетах… ніколи.
-У нас є такий член комітету, як Михайло Добкін. Він ніколи не буває на засіданнях. Тут є закріплений за ним та його помічниками кабінет, але його ніхто не відвідує, - розповідає Бублик.
Через комітет проходить 50% законопроектів, решта йдуть в обхід
У приміщенні для засідань журналісти займають місця депутатів і організовують Юрію Бублику оперативну прес-конференцію.
-Чому ви потрапили саме у цей комітет?
-Раніше працював у місцевому самоврядуванні – головою Ковалівської сільської ради, тому цілком логічно, що мене направили у комітет із самоврядування. Крім цього, я ще й голова підкомітету з питань місцевого самоврядування.
-А які преференції дає посада голови підкомітету?
-Жодних. Так просто записано, але переваг посада голови підкомітету не дає ніяких.
-Чи всі законопроекти у відповідності до закону проходять обговорення і затвердження у комітеті?
-Приблизно 50 на 50. Окрім комітетів, є ще головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради. Воно аналізує законопроекти на відповідність нормам Конституції, перевіряє – чи не суперечать вони іншим законам. Так от бувають законопроекти, які ГНЕУ «зарубує», але вони однак потрапляють до зали і голосуються. А є такі, які ідеальні із точки зори управління, але їх не виносять на голосування.
-Де мешкаєте у Києві?
-Мешкав і мешкаю у номері 1124 готелю «Україна». За оренду цього номеру сплачує Верховна Рада. Потім ці кошти відображаються як компенсація на житло. Хоча я цих грошей не бачу і не тримаю – Рада платить напряму готелю. Серед колег мало хто живе у готелі. Багато хто – кияни, частина переїздить до столиці після обрання.
-Як оцінюєте відкликання депутатів, яке відбувається зараз у Полтаві?
-Я ніяк не коментував цю ситуацію, хіба комусь «лайк» поставив, - віджартовується нардеп. Потім додає серйозно, - я прихильник того, щоб на рівні села, селища та міста була мажоритарна, а все, що вище рівнем – обласна рада, Верховна Рада – тут вже списки політичних партій. Тому що на рівні міста є господарка, якісь комунальні питання, а не політика.
Після Наді Савченко у коридорах Ради побільшало детекторів і постів
Після комітету журналістів запрошують до будівлі парламенту. Проте потрапити туди одразу і швидко не вдається, адже під будівлею досі мітингують шахтарі, афганці та чорнобильці. Тоді представників ЗМІ проводять до Верховної Ради… під землею.
Виявляється, до будівлі парламенту можна потрапити, пройшовши таємним тунелем під вулицею Грушевського. Щоправда, зробити це швидко не вдається, адже на дорозі потрібно пройти три перевірки металодетектором та надати працівникам Управління державної охорони на обшук особисті речі. Працівники Ради говорять, що перевірки стали більш жорсткими після затримання екс-нардепа Надії Савченко. Після цього на рамках у кількох депутатів «запікало» - вони ходили до Ради із особистою зброєю.
Історичний прапор і будні сучасників
У самій будівлі парламенту журналістам влаштовують екскурсію кулуарами та запрошують побувати у ложі для гостей. Десяти хвилин перебування там вистачає для розуміння – Андрій Парубій на посаді головуючого, депутат, який виступає із трибуни і решта парламентарів – усі живуть окремим, не пов’язаним між собою життям. Схоже, робота більшості депутатів Верховної Ради полягає у постійних тусовках залою, перемовинах по двоє, по троє, розмовах по телефону та перегортанні глянцевих журналів.
На фоні цього занадто пафосно звучать історичні екскурси про внесення депутатів на чолі із Чорноволом і Лук’яненком прапору до зали парламенту у 1991-му році. У холі Ради можна сфотографуватися на фоні цього історичного прапора, а потім вже йти дивитися на «роботу» менш славних сучасників.
Найбільш корисною частиною парламентської частини екскурсії була зустріч у холі із українськими дистриб'ютерами квадрокоптерів. Вони демонстрували усім бажаючим великі та маленькі моделі - від "малюків" розміром із голуба до велетня, який величиною і потужністю не поступається орлу і може підняти у повітря до 15 кілограмів вантажу. От ці літаючі штуки (на відміну від частини депутатів) дійсно можуть бути корисними - для розшуку зниклих людей або для транспортування для них медикаментів чи продуктів.
Після завершення екскурсії журналісти вирушили на Хрещатик. Під стінами Верховної Ради продовжилася акція протесту. А народні депутати у залі далі розважалися... тобто приймали закони.