Облаштування території Прирічкового парку: чи буде крок від розмов до дії?

Сьогодні в Інституті розвитку міста зібралася робоча група, щоб почати розробляти концепцію майбутнього розвитку Прирічкового парку. Утім, перше засідання не можна назвати конструктивним. Головним напрацюванням цього дня став алгоритм подальших дій. 

Група, спільно з представником німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ Ельгером Матіасом вирішила розпочати роботу над проектом майбутнього Прирічкового парку з ґрунтовного аналізу території. 

«Тут буде десь англійський газон, а десь – залишиться дика територія.  Але дуже важливо, щоб всі ці території були поєднані між собою і була загальна концепція. Адже ми не можемо створити щось гарне на одному березі Ворскли, й залишити недоглянутим інший. Для втілення цього ми збираємося зробити повноцінний аналіз території, прилеглої до річки», - каже Е. Матіас.    

Аналіз включатиме кілька об’ємних досліджень: 

1.Екологічна експертиза. Головна мета цього дослідження - визначити території, котрі можуть підпадати під охоронний статус. Екологи, що теж долучені до робочої групи з упорядкування Прирічкового парку кажуть, що розглядатимуть це питання з різних боків: 

«З одного боку, це дуже гарне місце для того, щоб залучати наших туристів, розвивати зелений, екологічний туризм. Інший бік – це біорізноманіття цієї зони, його необхідно розвивати. Це дві складові цієї проблеми і їх необхідно збалансувати. Це наша задача». 

Окрім того, важливо зробити екологічне дослідження річок Ворскли та Коломака, визначити зони підтоплення та заплав, дослідити комунікації, котрі прокладені дном річки Ворскли та вздовж неї. 

Орієнтовно таку експертизу можна зробити протягом 2-3 місяців і це – наймасштабніша частина аналізу.

2.Фізична експертиза. Дослідження всіх об’єктів, що знаходяться на території, котра увійде до території парку. Ця частина аналізу займе не більше місяця (це з урахуванням виготовлення карт). 

3.Соціально-економічне дослідження. Ця частина аналізу передбачає обрахунок того, як часто люди відпочивають на цій території, а також опитування відносно того, що б вони хотіли тут бачити.  

GIZ робитиме усі аналітичні обрахунки за власний кошт. Також у роботі Е. Матіас пообіцяв використати розробки щодо упорядкування території Прирічкового парку зроблені ГО «СітіЛаб» у минулому році. 

Орієнтовно, результати усіх експертиз презентують полтавцям у середині липня. До того ж завданням міськвиконкому та учасників робочої групи -провести громадські слухання та інформаційну кампанію серед мешканців міста, з тим, щоб почути всі зауваження та пропозиції відносно цієї території. Вартісні й конструктивні варто включити у технічний план облаштування парку.   

Утім, не обійшлося на засіданні й без дискусій. Секретар міської ради Оксана Деркач, котра координувала зустріч, наполягала на негайному оголошенні конкурсу по облаштуванню території Прирічкового парку, розробці концепції та технічного завдання. Утім, їй заперечив депутат міськради Юрій Бойко:

«Спочатку треба погодити юридичні межі території парку, зробити детальний план території,  а потім вже оголошувати будь-які конкурси. Інакше справа перетвориться на порожню балаканину. Коли є конкретна територія, тоді з’являються конкретні ідеї, бачення, візуалізація й концепція».  

Оксана Деркач не погодилася з цим:

«Детальний план території це вже конкретика. Якщо детальний план територій буде затверджений, то говорити про якесь інше вже бачення буде дуже складно. Ми прийшли до висновку, що спочатку треба послухати всіх компетентних: і владу, й громадськість, і представників наукових структур, які розуміються на екології, на озелененні, й виробити концепцію через конкурс». 

Інші члени робочої групи також наполягли на більш предметному підході до справи. Представниця ГО «Полтавська платформа» Альона Гончаренко аргументувала: 

«На мою думку, при визначенні концепції ми маємо відштовхуватися від того, чого точно не має бути в Прирічковому парку, яких об’єктів, якого призначення ділянки не мають бути. Друге, це межі. Моя особиста думка з цього приводу: спочатку треба визначити межі, а потім переходити до концепції. Немає сенсу робити зайві роботи по тій території, фантазія може бути багатою. Третє питання, яке дуже важливе в цьому концепті, це те, що земельна ділянка 3 га, яка знаходиться біля готельно-туристичного комплексу «Турист», вона знаходиться в договорі суперфіції на 25 років з 2013 року, рішенням сесії Полтавської міської ради. Але за Законом України, якщо земельна ділянка більше 5 років не використовується за призначенням (а її призначення - це була побудова готельно-ресторанного комплексу) є можливість розірвання цього договору в односторонньому порядку. Доречно було б запросити сюди представника цього підприємства, й почути від нього, чи він збирається скористатися своїм правом на цю ділянку. Четверте питання - це водні ресурси, вони знаходяться на балансі області, це ні для кого не секрет, ми, розглядаючи концепцію самого Прирічкового парку, маємо враховувати в будь-якому випадку ці зауваження щодо прибережної зони. Її треба укріплювати, проводити інші роботи. Це такі питання, які варто обговорювати на самому початку, інакше, почавши роботу, не врахувавши їх, ми зайдемо у глухий кут».

Завершальне слово належало Е. Матіасу: 

«Якщо ми розробимо концепцію, і закріпимо охоронний статус за певними ділянками, то цільового призначення цих земель вже не можна буде змінити, й тимчасові орендарі зникнуть самі органічно. Місто ж, при розбудові й перебудові території, має враховувати детальний план території».

У кінцевому підсумку члени робочої групи затвердили такий алгоритм дій: 

1.Детальний аналіз території

2.Визначення юридичних меж, детальний план території парку

3.Конкурс, розробка концепції 

4.Підготовка проектно-кошторисної документації

5.Початок фактичних робіт на території Прирічкового парку.

Ольга Мороховська