У великій виставковій залі краєзнавчого музею зібралися шанувальники давньої культури великої культури Індії, студенти ПНПУ ім. В. Г. Короленка, члени Полтавського міського центру українсько-індійської дружби «Шанті».
Учасники зібрання взяли активну участь у роботі 14 науково-практичної конференції з індології. Мета конференції - відзначити 140-річчя фундатора української національної індології Павла Ріттера та 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Індією.
З програмною доповіддю виступила президент «Шанті» Світлана Грицай, яка зазначила : « Павло Ріттер примножив славу Полтавщини як педагог, перекладач, фундатор української науки про Індію. Адже народився він у селищі Чутово в далекому 1872 році у маєтку родини Василя Кочубея, де управитилем був його дід Карл Ріттер».
Доля нашого земляка виявилася трагічного. У 1938 році він потрапив у жернова сталінських репресій. І лише у 1991 році був реабілітований.
З цікавими доповідями про дослідження індологічної та літературної спадщини Павла Ріттера, досвід культурного співробітництва України з Індією, про історико-культурну спадщину Індії виступили науковий співробітник Інституту філософії ім.. Г. Сковороди НАН України Юрій Завгородній, викладач ПНТУ ім. Ю. Кондратюка Наталія Самойленко, доценту кафедри менеджменту інституту «Світоч» Віталій Показ. Активну участь у роботі конференції взяли майбутні педагоги, а нині студенти Аліна Борічко, Ірина Тихомирова, Вікторія Морозенко та інші.
Землячка Ріттера Галина Бафталовська з Чутівського краєзнавчого музею розповіла про пошукову роботу, в ході якої вдалося знайти будинок, де жив Павло Ріттер, могилу діда Карла. Добродійка Галина висловила побажання: « Було б добре, щоб на будинку з'явилася меморіальна Дошка. А наш музей поповнився документами з творчої спадщини талановитого земляка»
Вихованці «Шанті» дарували класичні індійські танці в стилі Бхарата, Натьям, Кучіпуді, Одісі, сучасний індійський та національний танці.
Відбулася урочиста передача матеріалів про творчу спадщину Павла Ріттера у фонд Полтавського краєзнавчого музею.
Учасники конференції мали змогу ознайомитися з широкою виставкою літератури на тему конференції.