Як ми вже повідомляли, народний депутат-сумісник (фракція Партії регіонів) Олексій Лелюк нарешті склав з себе депутатські повноваження, зумівши отримувати дві зарплати протягом року (проте це свій, нагадаю, а не Юрій Луценко. Тому йому боятися нема чого, хоч збитку державі Лелюк завдав більше за екс-міністра).
Той, хто прийшов на його місце, цікавіший за Лелюка. Отже, знайомтесь: Борис Білаш – письменник, поет, Герой України (2011). Кажуть, що був сусідою Януковича по під’їзду, коли той ще жив у квартирі, а не у "невеличкій хатинці" по вул. Купріна в Донецьку (там, кажуть, живе перша леді Людмила Янукович).
Білаш, який особливою прихильністю читачів не користується (можу це стверджувати, бо слідкую за його творчістю ще зі шкільної парти. Батько-поет порадив), Білаш (не плутати з талановитим композитором з Полтавщини Олександром Білашом) пише вірші-оди власть імущим, насамперед Януковичу. Серед його творів є такий воістину шедевр:
Если стану я нардепом, Обеспечу свой народ Салом, яйцами и хлебом. Пусть потешит свой живот. Пусть он ложкой ест сметану, Напихается икрой, Возражать ему не стану. Я – такой! Завалю печеньем, кексом, Хочешь торт, трюфели – на! Если надо, то и сексом Угощу его сполна. И ни-ни, Ни в коем разе, Не за деньги, а за так. Ну а как же без фантазий Сексуальных? Да никак!
А не стану вдруг нардепом, Зубы стисну, боль снесу, Кулачищами свирепо В глаз вдавлю назад слезу
Так що чекаємо від наступника Лелюка печива, кексів, тортів і сексу. Нікуди не дінеться - пообіцяв!
Мало не забув - до школи я ходив у місті Шахтарську на Донеччині, друкуватися почав у шкільні роки у газеті "Комсомолец Донбасса" (тепер "Акцент"). Саме у тій газеті любив друкувати свої шедеври нінишній Герой України. Так, ностальгія...