«Сватання на Гончарівці» – одна з кращих художньо довершених побутових п’єс в українській класичній драматургії. З усіх комедій Г. Квітки-Основ’яненка найбільшу популярність і довговічність сценічного життя має саме ця, написана ним у 1836 році.
В чому ж полягає чарівність і неординарність цієї п’єси? Перш за все, в глибокій народності, в іскристому гуморі, яким наділені головні персонажі твору. Ці яскраві типажі, створені на фольклорній основі, ніби взяті з самого життя (ну хто ж не чув про дурного Стецька?) до цього часу живуть в народі, а тема палкого кохання і боротьби за своє щастя молодих людей завжди була і буде актуальною. До того ж, актуальною на всі часи залишається думка автора про владу грошей, яку він узагальнив і вложив ці слова в уста молодого коваля Олексія: «З грішми хоч і лежень, а кажуть – трудящий, з грішми навіть дурня, невігласа почитають і шанують більше, ніж доброго, розумного і роботящого, з грішми можна байдикувати і обдирати інших, а йому ще й кланяються…» Мудрі і золоті слова!