Он-лайн перегляд за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Q0xHTx3AjO4
Моновистава була створена до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка
Автор ідеї та режисер — народний артист України Василь Голуб
Диригент — Олександр Сурженко
Художнє оформлення - Ірина Кліменченко
Звукорежисер - Ігор Саблін
Художник по світлу - Сергій Юхименко
Прем’єра — 4 березня 2014 року
Вшановуючи пам'ять Великого Кобзаря, у полтавському театрі створено літературно-музичний монтаж «В степу безкраїм за Уралом», в який увійшли найвідоміші віршовані твори Тараса Шевченка та пісні на його поезії. Кобзар приходить до глядача, спускається зі свого постаменту, на який його возвеличив час. Минули літа, а його слова про любов до Батьківщини, про рідний народ, про страждання, залишаються актуальними.
… На сцені Тарас постає солдатом в роки заслання до Орської фортеці. Тут він згадує про рідний край, про нездійсненні мрії, про перше кохання. Його думки – пророчі, його голос – лине у вічність. За спиною виринають пейзажі рідного краю, широкий, такий близький серцю, український степ. А в душі – біль… біль за братів, які осиротіли, дивляться, як рідна земля кров’ю обливається. В його словах – туга, що переростає у гучний заклик – не коритися, «схаменутися», «обнятися», «полюбити щирим серцем» нашу країну…
З цих теплих спогадів оживають перед очима Тараса, у виконанні народного артиста України Василя Голуба, його кохана Оксана (Аліна Синяговська), його юні літа (молодий Шевченко – Ангел Гєоргієв). Між уривками з відомих поезій звучать пісні «Думи мої думи», «Зацвіла в долині…», «Зоре моя вечірняя», «Повій вітер на Вкраїну», «Де ти бродиш, моя доле?», «Бандуристе, орле сизий», «Чорна рілля ізорана», «Реве та стогне Дніпр широкий». Стихне все … і Тарас знову повернеться на п’єдестал, виголосивши свою промову до нащадків.