Полтавський страус Кабул висиджує 9 яєць

Марія Валюх: «У деяких народів павичів ототожнюють з дияволом»

У самісінькому центрі Полтави між садами та тихими вуличками заховався Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Адміністративне приміщення розташоване на провулку Госпітальному, а за ним – 5 гектарів навчально дослідних ділянок, загони та вольєри для тварин, садок, теплиця і оранжерея. Полтавці, які знають про існування цього закладу, часто приходять разом з дітьми чи онуками. Після галасливого центру міста немов поринаєш у інший світ, де панує тиша, зелень і квіти.

Центр був створений у 1946 році як позашкільна інструктивно-методична установа. Лише через шість років йому надали статус обласної станції юних натуралістів.

Зараз на території центру знаходяться навчально адміністративний корпус із 7 навчальними кабінетами, навчально-дослідна ділянка, зоолого-тваринницька база, лабораторія зоології, комп’ютерний клас, лабораторія квітництва і рослинництва. В області працює три філії закладу – у Полтавському, Шишацькому та Кобеляцькому районах. Окрім того, вихованці можуть відпочити у таборі «Еколог», що розташований у селищі Міські Млини Зіньківського району.

Перше, що впадає в очі а території еко-центру – десятки кліток із кролями найрізноманітніших порід – білі, сірі, чорні, строкаті, коричневі: Бельгійський велетень, Новозеландська біла, Білий велетень, Сірий велетень, Сріблястий, Радянська шиншила, Метелик. Є навіть такі, які більше нагадують кімнатних собак, аніж кролів.

«Їм тут добре, їжі вдосталь, - розповідає завідувач відділу сільського господарства Марія Валюх. – Бачите які відгодовані. Минулого року ми вводили в раціон багато кукурудзи, то вони розжиріли так, що тепер доводиться на дієту «саджати».

За кролями знаходяться вольєри з павичами, фазанами, курочками, мускусними качками та іншим птаством. Раз-по-раз павичі нагадують про себе несамовитим криком.

«З гарним розкішним хвостом – то павич, - пояснює Марія. – Самки ж павича – сіренькі і непоказні. У птахів переважно так і є: уся краса дістається самцям, а у самок інші проблеми. До павичів взагалі у різних народів різне ставлення. В деяких країнах їх вважають священним птахом, а є такі народи, які ототожнюють павичів з дияволом. Адже у павича на хвості наче багато очей, саме як у диявола».

Про тварин Марія Валюх може розповідати годинами. Вона говорить з ними, кожному приділяє увагу. І тварини горнуться до неї, відчувають доброту і ласку. Дивлячись на дівчину, розумієш, що вона знаходиться на своєму місці.

«Ось це чудо нам принесли полтавці, - погладжує Марія кумедного єнота. Він лащиться до неї і злегка покусує пальці. – Придбали дитині в подарунок, а у нього як почався весняний гон, то став агресивним і почав кидатися. Тож віддали нам. Загалом мила і добра тварина. Єноти дуже схожі на собак, адже це їх прямі родичі. Їдять все те, що і собаки вдома».

Поряд у вольєрах – нутрії, лисиця, борсуки. А далі, за гаражами (в центрі є кілька власних автобусів для екскурсій), теплиця і оранжерея. За теплицею – навчальні ділянки і загони для страусів та поні.

Родзинка еколого-натуралістичного центру – страус Кабул.

«Його привезли із зони АТО, - говорить Марія. – Боєць, який його привіз, має позивний «Кабул». Тож і страусу дали таку кличку. Він спокійний, тільки поні його дратують, то він через сітку ганяє їх. Але зараз він з будиночка не виходить – висиджує 9 яєць. Ми його годуємо, напуваємо, бо сам не полишає майбутнє потомство».

У сусідньому загоні походжає «дружина» Кабула. Вона насторожено спостерігає за відвідувачами. Тимчасові загони побудовані в саду і тварини чекають, поки їм готують спеціально пристосовані площі.

«Бачите, як вони общипали дерева? Бруньки для них – делікатес, - сміється Марія Валюх. – Ми вже раз обпилювали понівечені нижні гілки, так вони тепер щипають бруньки з інших гілок».

В останньому загоні гарцюють поні. Марія каже, що вони витолочили траву, неначе там не два поні, а табун скакунів. Поні-дівчинка, як і годиться, любить позувати та фотографуватися. Її супутник дещо сором'язливіший і боязкіший.

В адміністративно-навчальному приміщенні теж вистачає живності. Папуги, канарейки, риби, плазуни, ящірки, черепахи, гекони, таргани, миші – за ними із задоволенням доглядають вихованці центру.

Дітям треба лише потрапити сюди, а вже вибрати гурток можна на будь-який смак: «Юні кролівники», «Птахівництво з основами ветеринарії та зоотехнії», «Юні друзі природи», «Юні зоологи», «Юні овочівники», «Квіткова фантазія», «Фітодизайн з основами художньої майстерності», «Флористика та фітодизайн інтер'єру», «Квітникарі-аранжувальники», «Юні знавці лікарських рослин», «Юні акваріумісти», «Природознавство для дошкільників», «Юні квітникарі», «Основи хімічного аналізу та моніторингу», «Любителі домашніх тварин», «Мій рідний край»,  «Юні екологи»,  «Юні рослинники»,  «Природа і фантазія»,  «Юні мікологи»,  «Знавці тераріумів»,  «Чарівна майстерня»,  «Очно-заочна біологічна школа»,  «Чарівний світ природи»,  «Пізнай себе»,  «Юні орнітологи». Багато гуртків ведуть викладачі Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Тож і не дивно, що на другому поверсі майже вся стіна відведена під дипломи та грамоти – вихованці Центру постійно беруть активну участь у різноманітних Всеукраїнських конкурсах і природніх акціях. Гуртківці створюють чудові картини, композиції з природних матеріалів - соломи, шерсті, тканин, паперу. У навчальних класах доробки учнів скрізь - у шафах, на поличках, на стінах.

Знайти цей осередок природи дуже легко – Полтава, провулок Госпітальний, 10. Вхід безкоштовний.

 Більше фото дивіться у фотозвіті.