Полтавець стверджує, що в процесі декомунізації відбудеться наруга над мовою

«Це просто наруга над українською мовою. Її спаскудженння»

Відомий полтавець Ростислав Шевченко, який вже довгий час займається дослідженням української мови, не згодний із запропонованою новою назвою Октябрського району Полтави – Подільський. На його думку до нової назви слід підходити виважено, а не сліпо слідувати правилам.

«Почнемо з того, що ми не згадуємо минулого, - говорить Ростислав Шевченко. – У Києві скоро з’явиться пам’ятник Петлюрі, а у Полтаві, де він народився, навіть натяку немає. У грузинському місті Горі, наприклад, є пам’ятник Сталіну. Я Сталіна за Голодомор взагалі людиною не вважаю, але розумію, що він відіграв в історії певну роль, і те, що там, де він народився, жителі звели йому пам’ятник - абсолютно нормально.

Щодо декомунізації у Полтаві – та ж річ. Не хочемо згадувати минуле. Взяти, наприклад, колишнього начальника штабу бомбардувальної дивізії Джохара Дудаєва. Чому не назвати його іменем одну з вулиць міста – ту ж саму маршала Бірюзова? Для Полтави Дудаєв зробив набагато більше, аніж Бірюзов. Або вулиця Героїв Сталінграду. Сама назва бридка. Слід її перейменувати хоча б на героїв Майдану, чи Героїв Небесної Сотні. Я не кажу, що старе слід забути. Потрібно пам’ятати історію, особистостей, які її творили, але не канонізувати».

Ростислав Шевченко впевнений, що всі чутки щодо «викачки» грошей з народу під час зміни назви вулиць – це лише фантазія: «Ми забули як ходили з радянськими паспортами і штампиком всередині «громадянин України». Змінили паспорти на українські. Дуже нас обібрали при цьому? Так само буде і з перейменуванням вулиць. Поставлять штамп у паспорті – та й годі. А хто хоче називати вулицю старою назвою – та на здоров’я. 50 років минуло, як Трегубовську перейменували на Карла Лібкнехта, а я й досі зустрічаю людей, які її називають по-старому. Ну, стосовно цієї вулиці я абсолютно з назвою не згодний. Хочете Карла - хай буде, але, наприклад, Карл XII. Тоді може хоч шведські туристи напливуть до нас».

На думку Шевченка, до перейменування не можна підходити «просто так». Треба все робити виважено: «У нас є квартали, де живуть вірмени – частина вул. Рози Люксембург, початок вул. Куйбишева – там майже вірменський квартал. Чому б не перейменувати на вул. Сергія Нігояна? Він боровся за нашу свободу, а ще це було б зближення народів».

Найбільше не згодний Ростислав із запропонованою назвою Октябрьського района Полтави – Подільським: «Подол – це багатогранне слово. І у жіночої сорочки був подол, і у верхньому одязі. Подол – це від слова «доля». А от Поділ – це від поділу. Поділ має щось поділяти. Поділяти може річка, наприклад.  Що розділяє полтавський наш Подол? Та нічого! Він знаходиться скраєчку Полтави, він не може нічого поділяти. І називати його Поділом – це наруга над українською мовою, безграмотна назва, її спаскудження. Споконвіку він був Подольський ринок, район Подол. Я розумію, що є чергування голосних. Але ж не завжди його треба застосовувати. Треба офіційний документ – та зверніться в інститут мовознавства".