Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити»

Найдорожчою цінністю для кожної людини є її родини. Сім’я – це місце, де тебе завжди підтримають і зрозуміють. Та на жаль, є діти, які з незалежних від них обставин, не мають люблячої і турботливої родини. Саме таким дітям присвятила своє життя Олена Володимирівна Мацицька.

Про свою роботу в інтернаті вона розповідає просто: «Та людина, яка обрала собі таку професію, вже не зможе ніколи кинути цих дітей. Я вважаю, що це свого роду, зрада перед дітьми».

Вона вже 25 років працює в школі-інтернаті №2. Через її дбайливі руки пройшли сотні вихованців. Кожного з них вона пам’ятає і слідкує за тим, як складається їхня доля. Про кожного вона може безкінечно говорити і згадувати історії з їх життя.

Олена Володимирівна має дорослу доньку, та як пригадує сама, більшість часу дитина проводила з бабусею та дідусем. Адже мама постійно була на роботі, виховувала дітей, яким в житті пощастило менше – і вони не мають люблячих батьків та родичів.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 1

/Будинок, в якому проживає родина/

В якийсь момент Олена Володимирівна зрозуміла, що її тепла і енергії вистачить і на інших дітей. Тому вона вирішили відкрити дитячий будинок сімейного типу. Донька підтримала маму. В цьому її також всіляко підтримали міський голова Полтави Олександр Мамай та його заступниця Світлана Тарашевська, як матеріально так і морально. Завдяки цим людям, п’ятеро дітей здобули люблячу родину, з мудрою мамою та вірним наставником.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 2

Родина отримала великий будинок в селі Мачухи Полтавського району, в який Олена вклала душу. З допомогою міської влади та небайдужих людей, було зроблено ремонт в оселі, придбано необхідні меблі та речі, щоб діти почували себе тут комфортно і затишно. Постійно допомагають родині Управління у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради (керівник Олена Ромас) та Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор Буднікова Ольга). Матеріально підтримують новостворену родину і спонсори. Це директор магазину «Промелетроніка» Михайло Поляков, мережа «Нова пошта» на чолі з Інною Попершнюк, керівник «Автотрансу» Сергій Михайлик, генеральний директор ФК «Ворскла» Дмитро Яворівський та Вікторія Плеханова.

/Міський голова Полтави на відкритті будинку/ 

В День Святого Миколая відбулося урочисте відкриття дитячого будинку сімейного типу. Та назвати його «дитячим будинком» дуже складно, адже тут діти почуваються, як вдома. Вони живуть у родині, яка практично нічим не відрізняється від інших. Зараз Олена Володимирівна виховує п’ятьох дітей: Джамала, Дмитра, Олександру та двох сестричок Настю і Даринку. В планах у Олени Володимирівни взяти у родину ще, як мінімум, двох дітей. Їй би хотілося подарувати справжнє батьківське тепло малюкам, які втратили родину внаслідок бойових дій на Сході України. Для них уже підготовлена кімната.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 3

/Кімната, яка чекає на дітей/

Нам пощастило потрапити на гостину до цієї великої родини. Ми вирішили дізнатися, чи обжилися дітлахи в новій домівці та що змінилося у їхньому житті з моменту переїзду. Тим паче, що привід у нас був більш, ніж вагомий – найстарший чоловік у родині 14-річний Джамал святкував свій день народження. Знаючи, що хлопець обожнює футбол, ми приготували для нього відповідний подарунок. Не обійшлося і без гостинців для решти дітей, їм ми принесли солодощі та фрукти.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 4

/Олена Володимирівна з дітками: Джамалом, Дмитриком, Сашею, Настею та Дариною/

Цього дня у будинку родини було багато гостей, які прийшли привітати Джамала. Хлопець не приховував своєї радості, адже він вперше святкує день народження у такому родинному колі. Друзі родини подарували іменнику мобільний телефон та похід разом з братами та сестрами в боулінг, а футболісти «Ворскли» пам’ятаючи про свято свого найпалкішого фаната, подарували Джамалу футбольний м’яч та фірмову футболку. До речі, Джамал разом з п’ятикласником Дмитром збирають кишенькові гроші, щоб облаштувати в дворі футбольне поле. А дівчатка мріють про фотоапарат, на який будуть знімати всі сімейні події та свята.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 5

/Діти розповідають про своє нове життя/

Олена Володимирівна намагається розвивати таланти кожного зі своїх вихованців. Хлопці займаються футболом та танцями, а дівчатка обожнюють малювати. Поцікавилися ми в дітей і про побут та чи часто сварить їх мама-Олена.

«Якщо провинилися, то нам не дають користуватися комп’ютером чи телефоном. Говорять, поки не зробите уроки, комп’ютер не дають. Скажемо так, у нас доступ до комп’ютера, лише після виконання уроків,- розповідає Джамал, - мені тут дуже подобається, тут більше свободи. Тут не докоряють, куди йти, що робити, та як себе почувати. Тут ти почуваєш себе як вдома. Тут ти завжди вдома. Ти приходиш зі школи і знаєш, що тебе завжди чекають, про тебе піклуються, про тебе думають».

Тут, як і в кожній родині, є домашні улюбленці. Сім’я має улюбленця пса Джека, та чотирьох котів. Діти дбають про них, як про членів родини.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 6

/Домашні улюбленці/

Сімейні свята вся родина святкує разом. А на вихідних, традиційно, готують обід. Що ж до розподілу домашніх обов’язків, то в цьому домі запроваджена система «чергувань» і кожен знає, де він має прибирати.

Адаптація в новому колективі вже минула, розповідають діти. У них уже з’явилися товариші в школі, які часто навідуються в гості. Спершу було складно і навіть страшно, але зараз все налагодилося. Зимові канікули дітлахи провели в дитячому таборі в Кременчуці, путівку для всіх виділили в міськвиконкомі.

Вихованці Олени Володимирівни вдома ще не називають її мамою. Як розповідає сама вихователька, це пов’язано з тим, що вони її знають як заступника директора в інтернаті, де вони тривалий час навчалися і жили. Їм ще складно звикнути до того, що тепер вона їх мама. А от в школі, розповідає Олена, вони завжди говорять «наша мама прийшла». «Я їм сказала, знаєте, все прийде з часом. Я думаю, що ще маленький термін пройшов. В школі вони кажуть на мене «мама». Я думаю, це звання треба заслужити», - розповідає Олена.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 7

/Діти біля ялинки у дворі/

Олена Володимирівна не виступає проти спілкування дітей з рідними, адже кожен з її вихованців має родичів. «Я не буду ображатися, якщо діти захочуть знайти і спілкуватися зі своїми матерями. Дитина має знати свою маму, жінку, яка дала їм життя», - запевняє Олена.

За цей період родина вже встигла обжитися і перетворити будинок на затишне родинне гніздечко, але роботи ще буде багато, розповідають. Будинок потребує утеплення і застеклення балкону, адже зараз в помешканні досить прохолодно, під час морозів температура не перевищує 15 градусів. Для цього потрібні чималі кошти.

Вихователь полтавського дитячого будинку сімейного типу: «Щоб діти називали тебе мамою, це треба заслужити» (фото) - фото 8

В цьому домі завжди відчинені двері для друзів та гостей. Тут завжди лунає дитячий сміх, а очі дітей, яких зрадили найближчі люди, почали світитися, а серця зігріватися материнським теплом.

Практика дитячих будинків сімейного типу є дуже позитивною. Тут діти мають можливість зростати у родині, здобувати вміння і навички, які нереально отримати в інтернатах. Якщо в Полтаві зокрема і в Україні в цілому буде більше таких чуйних і добрих людей, як Олена Володимирівна,  в країні не залишиться ні одної дитини позбавленої батьківського піклування.